Як пише Southeast European Times, три людини, що підозрюються в нанесенні побоїв, які спричинили смерть відвідувача розважального закладу, працюють охоронцями, яких в Сербії налічуються десятки тисяч.
Сьогодні влада Сербії намагаються реформувати охоронну індустрію відповідно до стандартів Євросоюзу, але за відсутності дієвих законів співробітники охорони можуть працювати нелегально і без належної підготовки. Олена Міліч, директор Центру євроатлантичних досліджень в Белграді, провела дослідження стану справ в охоронному бізнесі і прийшла до висновку, що чисельність приватних охоронців в країні може загрожувати державній монополії на законне застосування сили.
«У штат МВС входять 35 тисяч офіцерів поліції, чисельність армійського персоналу становить 28 тисяч, кількість співробітників приватного охоронного сектора, за деякими оцінками, коливається в межах 25-60 тисяч чоловік, — пояснила Міліч в інтерв’ю журналістам SETimes. — Держава повинна не допустити такої ситуації, коли приватні охоронні компанії могли б скласти конкуренцію в галузі надання охоронних послуг, оскільки держава намагається забезпечити безпеку для всіх. У такому випадку мала б місце соціальна стратифікація: суспільство розділилося б на тих, хто може собі дозволити захист, і тих, у кого для цього недостатньо коштів ». «Складнощів додає ще й те, що міністерство внутрішніх справ є адміністративним і контролюючим механізмом приватного охоронного сектора, внаслідок чого виникає конфлікт інтересів», — зазначила Міліч, посилаючись на те, що багато офіцерів поліції в позаурочний час працюють охоронцями ПОП, а це, за словами експерта, сприяє поширенню корупції.
Зоран Мілісевіч, секретар Асоціації приватної охорони в Сербської торговій палаті, заявив, що приватна охорона є складовою частиною національної системи безпеки. (Сербська асоціація приватної охорони також входить в Конфедерацію європейських охоронних служб (CoESS) — групу, що представляє інтереси приватних охоронних асоціацій). За словами Мілісевіча, що розробляються зараз закони в країні будуть покликані регулювати діяльність приватних охоронних компаній і детективних служб. Поки ж сербському охоронному співтовариству слід спиратися у своїй діяльності на загальноприйняті міжнародні стандарти, що діють в Європі. До таких належать, наприклад, документ Монтре, розроблений в 2006 році швейцарським урядом спільно з Червоним хрестом, який встановлює критерії вибору охоронних служб, включаючи процес підготовки, ліцензування та контроль. Також існує Міжнародний кодекс поведінки для провайдерів приватних охоронних послуг, в якому йдеться про дотримання прав людини, і зачіпаються такі аспекти, як застосування сили, заходи, спрямовані на запобігання тортур, торгівля людьми та інші правопорушення.
Як зазначає Міліч, у розділах 23 та 24 документації про переговори про вступ Сербії в ЄС згадується про свободу, справедливість і безпеки — і ця обставина зобов’язує владу Сербії ретельно інспектувати охоронний сектор. «Недолік законодавчої бази уповільнює економічне та професійний розвиток галузі, не дозволяє вносити корективи, враховуючи глобальні тренди», — вважає експерт.